Кафедра заснована у 1930 році як кафедра телефонії одночасно із заснуванням в м. Одеса Інституту інженерів зв’язку. Очолив кафедру Є.М. Петринський, спеціально запрошений з Москви. Він очолював кафедру і на початку Великої Вітчизняної війни, коли співробітників кафедри було евакуйовані до м. Ташкента. Тут кафедра об’єдналася з колективом Московського електротехнічного інституту зв’язку.

Після визволення Одеси у 1944 році колектив кафедри повернувся в місто і почалася робота по її відновленню. Завідувачем кафедри і одночасно проректором інституту був призначений М.Ф. Копп. Керівництво інституту і факультету активно сприяло становленню кафедри, допомагало педагогічними кадрами, придбанням необхідного обладнання. На кафедрі розроблено основні лекційні курси і створена база, яку, не дивлячись на післявоєнні умови, прагнули оснастити сучасним обладнанням. У перші повоєнні роки заняття зі студентами проводив доцент А.Д. Харкевич, в подальшому професор Московського електротехнічного інституту зв’язку, академік.

До 1955 року на кафедрі вивчалась єдина дисципліна – «Телефонія», базою якої була власна лабораторія. У 50-ті роки в створенні лабораторних стендів брав участь весь колектив кафедри. Це були доценти М.Ф. Копп, Е.А. Самойленко, О.С. Шилов, асистенти В.М. Романцов, Г.В. Стовбун, А.Я. Маркович та інші, а також студенти старших курсів під керівництвом завідувачів лабораторіями В.І. Юрченка, М.Л. Пестрякова і В.В. Якубовського. Висока якість лабораторних стендів і постійне поліпшення зовнішнього оформлення завжди були визначальними рисами кафедри телефонії.

У 1967 році кафедру було перейменовано на кафедру автоматичного електрозв’язку. Зміна назви зумовлена суттєвими змінами в галузі зв’язку, зокрема автоматизацією процесів встановлення з’єднань на АТС. В 1947 році в Одесі збудовано першу автоматичну телефонну станцію на отриманому за контрибуцією з Германії обладнанні фірми Siemens типу S-26 та S-29. В 1959 році в Москві та Ленінграді змонтовано перші автоматичні міжміські телефонні станції типу АМТС-1 декадно-крокової системи. З цієї причини, а саме масового поширення автоматичних АТС, виникає необхідність вивчення замість обладнання ручних комутаторів обладнання автоматики електромеханічних АТС декадно-крокових та координатних систем. З 1956 року на кафедрі вивчається нова дисципліна «Автоматичний міжміський і сільський зв’язок», а з 1960 – ще і «Теорія телефонних і телеграфних повідомлень». З 1967 року додатково читаються дисципліни «Основи дискретної автоматики» та «Автоматичні системи комутації».

Велика увага на кафедрі завжди приділялася вихованню фахівців високої кваліфікації, які володіють не тільки теоретичними знаннями, а і навичками практичного освоєння комутаційного обладнання. Об’єктами технологічної практики в 1950-1970 рр. були найкращі в СРСР промислові підприємства – Ленінградський завод «Червона зоря», Ризький завод ВЕФ та інші. Як об’єкти експлуатаційної практики використовувалися новітні АТС Москви, Ленінграда, Києва, Харкова та інших міст.

Кафедра постійно приділяла увагу винахідництву і раціоналізації. На рахунку співробітників декілька десятків патентів, винаходів і рацпропозицій, які підтверджені відповідними свідоцтвами.

Стрімкі темпи розвитку телекомунікацій ставлять нові задачі при підготовці фахівців галузі зв’язку і враховуючи це в грудні 2006 року кафедру перейменовано в кафедру комутаційних систем. Тепер фахівцям з комутаційних систем необхідні не тільки знання принципів апаратної реалізації модулів системи, але і знання сучасних технологій і методів їх ефективного використання. Тому поточна робота кафедри спрямована не тільки на підготовку “вузькопрофільного фахівця телефонних мереж” з технічної експлуатації та обслуговування комутаційних систем, але й на підготовку фахівця з комутаційних систем мультисервісних телекомунікаційних мереж, здатного приймати зважені, науково обґрунтовані рішення. Він має володіти методами аналізу і розрахунку телекомунікаційних систем в конкретній мережній реалізації, повинен вміти використовувати найбільш ефективні технології для реалізації кожної з послуг мережі.

Обладнана комп’ютерами лабораторія кафедри дає можливість активізувати роботу студентів під час вивчення таких складних дисциплін, як «Системи комутації та розподілу інформації», «Планування та проектування телекомунікаційних мереж», «Протоколи взаємодії та сигналізації», «Моделювання та оптимізація систем та мереж телекомунікацій» та інших. Актуальною є розробка програм дистанційного навчання. Всі лабораторні роботи оснащені необхідними методичними і навчальними посібниками.

У різні роки кафедру очолювали:

– доцент М.Ф. Копп (1944 – 1974 рр.)

– доцент В.І. Борщ (1974 – 1976 рр.)

– доцент А.В. Танько (1977 – 1979 рр.)

– доцент Ю.В. Корнєєв (1979 – 1994 рр.)

– доцент Ю.Н. Корнишев (1994 – 2000 рр.)

– доцент В.І. Дузь (2000 – 2001 рр.)

– професор В.І. Борщ (2001 – 2006 рр.)

– професор А.Г. Ложковський (з 2006 р.)