Vorobienko     Однією з найважливіших проблем, з якими зіткнулося людство в ХХ столітті – є проблема освіти. В умовах переходу від індустріального до інформаційного суспільства вища освіта стала предметом особливої турботи держав, політичних діячів, які розуміють, що інвестиції у вищу школу – гарантія наступного успіху й добробуту тієї або іншої країни.

     Уже зараз можна констатувати, що саме рівень технологічного розвитку визначає не тільки економічний потенціал країни і якість життя її громадян, але також роль і місце цієї країни в глобальному суспільстві, масштаби й перспективи її економічної й політичної інтеграції у світі світом. Разом з тим, ступінь розвитку й використання сучасних технологій у кожній із країн багато в чому залежить не тільки від рівня розміщуваних нею технологічних і матеріальних ресурсів, але й значною мірою від рівня “інтелектуалізації” суспільства, тобто його здатності працювати, споживати й застосовувати нові наукові й технологічні досягнення. Все це у свою чергу тісно пов’язане з рівнем розвитку освіти в кожній окремо взятій країні.

     Освіта в інформаційному суспільстві повинна в результаті стати таким соціальним інститутом, який був би здатний надавати людині різноманітні набори освітніх послуг, що дозволяють навчатися безперервно, забезпечувати широким масам людей можливість здобуття післявузівської та додаткової освіти. Для цього необхідно диверсифікувати структуру освітніх програм, надавши можливість кожному побудувати ту освітню траєкторію, що найбільше повно відповідає його освітнім і професійним здібностям.

      Основними цілями радикальних змін у системі освіти інформаційного суспільства є:
• перехід від навчання в закритому освітньому середовищі до навчання в “мережах знань” відкритого освітнього середовища;
• творення знань шляхом впровадження сучасних інформаційних технологій;
• формування системи безперервної освіти.

     Не буде перебільшенням висновок про те, що функціонування держави, її соціальна, політична, економічна, індустріальна й військова сфери перебувають у прямій залежності від роботи обчислювальних і інформаційних систем, систем зв’язку й управління, програмного забезпечення, які становлять технічну базу інформаційного простору. Дійсно, інформатизація суспільства пронизує не тільки бізнес, державу, безпосередньо виробництво й сферу послуг, але й побут, і стиль життя, і багато в чому змінює цінності людей. Культура й освіта, туризм і охорона здоров’я, транспорт і торгівля – всі інфраструктурні галузі будуть у своєму розвитку опиратися на досягнення інформаційної революції, використовувати інфокомунікаційні засоби й послуги у сферах своєї діяльності.

     Тенденції розвитку інформаційного суспільства ставлять нові й дуже серйозні вимоги до організації й управління галузі зв’язку й інформатизації. Галузь зв’язку й інформатизації в Україні виступає лідером серед галузей, які розвиваються найбільш динамічно. Але забезпечення входження України в глобальну інформаційну інфраструктуру, відкритий інформаційний обмін з іншими країнами можливий тільки в тому випадку, якщо держава буде мати у своєму розпорядженні достатньо фахівців, які здатні впроваджувати й розвивати сучасні інфокомунікаційні й інформаційні технології. Саме таких фахівців, конкурентоспроможних на ринку праці, проводить Академія, яка має свої давні традиції, багаторічний досвід і високопрофесійний науково-педагогічний потенціал.

    Академія здійснює модернізацію системи освіти в контексті європейських вимог, усе більш наполегливо працює над практичною реалізацією положень Болонської декларації.

    Сьогодні, як ніколи, зрозуміло, що освіта, особливо в області математики, природничих наук і техніки, необхідна для формування кваліфікованих кадрів, що володіють конкурентоспроможністю в умовах цифрової економіки. Тому найважливішим завданням Академії є досягнення високої якостіосвіти, забезпечення об’єктивного й прозорого контролю знань і компетентності випускників. Наші випускники виявили себе як висококваліфіковані фахівці на відповідальних посадах у галузі зв’язку й інформатизації. І нам є чим пишатися.

   Найближчі завдання Академії визначаються вимогами європейської інтеграції вищої школи (Болонскої декларації) – процесом, пов’язаним з кардинальними змінами світового розвитку, з переходом до нових наукомістких технологій, що використовують комп’ютерну техніку й телекомунікації, які сприяють створенню сприятливих умов для входження у світове інформаційне суспільство й розширенню доступу до світових інформаційних систем і ресурсів.

    У той же самий час процес модернізації, що відбувається, припускає не тільки привнесення в систему освіти Академії елементів європейської освітньої системи, але й всебічний аналіз її позитивних і негативних тенденцій, що виявляються при об’єктивному й не тенденційному науковому аналізі.

     Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова не може сьогодні перебувати поза процесами глобалізації й інформатизації. Її метою є вихід на рівень світових стандартів і інтеграція у світовий науково-освітній простір. Якісний рівень фундаментальної й професійної підготовки фахівців, об’єктивні показники науково-педагогічної діяльності, які забезпечує Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова, дозволять їй і в нових умовах зберегти свій високий рейтинг не тільки в Україні, але й за її межами.

Ректор академії, професор П.П. Воробієнко