КАФЕДРА ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ

У 1930 р., після реформування електротехнічного факультету Одеського політехнічного інституту в Одеський інститут інженерів зв’язку, всі 302 студенти 1–4 курсів електротехнічного факультету і частина співробітників Одеського політехнічного інституту були переведені до Одеського електротехнічного інституту зв’язку. Розпорядженням від 23.09.30 р. в ОЕІЗ було створено шість кафедр, однією з яких була загальнотехнічна кафедра, яка проводила підготовку студентів з вищої математики, фізики, хімії, механіки, технології матеріалів, опору матеріалів, деталей машин, креслення. Керівником цієї кафедри було призначено професора Сикорського Юрія Станіславовича (1879 р. – 1953 р.), яку він успішно очолював до 1948 р.

У 1925 р. Сикорський Ю. С. отримав диплом професора Народного комітету просвіти УРСР, за сумісництвом працював професором кафедр математики Одеського індустріального (так називався ОПІ з 1930 р.) та педагогічного інститутів. Сикорський Ю. С. був не тільки талановитим лектором, а й відомим ученим. Наукові інтереси мав у галузі аналітичної механіки. Дві його монографії були присвяченні застосуванню диференціальних рівнянь та еліптичних функцій до питань механіки та техніки.

З перших років свого існування загальнотехнічна кафедра почала проводити активну роботу з математичної підготовки студентів. Крім традиційних занять з математики, з квітня 1931 р. для студентів першого курсу створена підгінна група з математики, а з березня 1931 р. під керівництвом професора Сикорського Ю. С. почав діяти семінар з математики ( по 2 години на декаду), який відвідували студенти третього курсу.

Згодом загальнотехнічну кафедру було реорганізовано і змінено її назву на фізико-математичну. На новій кафедрі викладались такі дисципліни: “Математика”, “Фізика”, “Хімія”, “Технологія матеріалів”. На початку 40-х років ХХ ст. кафедра була поділена на кафедру математики і фізики.

З 1945 р. на кафедрі починає працювати доцент Мільман Д. П., який спочатку з 1948 р. по 1950 р. виконує обов’язки заступника завідуючого кафедрою математики, а вже з 1950 р. до 1960 р. стає завідувачем кафедри. Вагомий внесок у розвиток науки зробила його робота “Теорія регулярноопуклих множин у функціональних просторах”.

Визначними роботами вчених кафедри в ці роки були дослідження Паніча О. І. “Метод гідродинамічних потенціалів для розв’язування граничних задач для рівнянь Нав’є-Стокса”; Котелянського Д. М., Дашниця Л. С. – по локалізації спектра в теорії матриці.

Значним внеском у розвиток математичної науки на кафедрі стали розробки професора Рутмана М. О., який з 1966 р. по 1972 р. завідував кафедрою. Відома праця “Лінійні оператори, що залишають інваріантним конус у просторі Банаха” була написана Рутманом М. О. у співавторстві з членом-кореспондентом НАН України Крейном М. Г., в подальшому він успішно використав метод теорії конусів при дослідженні стійкості розв’язків деяких рівнянь у часткових похідних. Рутман М. О., Мільман Д. П. разом з Крейном М. Г. займались вивченням властивостей базису в просторі Банаха і досягли значних успіхів в цій тематиці.

З 1972 р. завідувачем кафедри вищої математики призначається доцент Піддубний Гарій Васильович. Згодом Піддубному Г. В. привоєно звання професора ОНАЗ. Піддубний Г. В. автор таких підручників, як: “Множества, интеграл по области, векторный анализ и теория поля”, “Теория вероятностей”, “Теория вероятностей и ее приложения”. Крім того у співавторстві з Романовським М. Г. видав підручник “Математический анализ для радиоинженеров”.

Зважаючи на значний обсяг лабораторних робіт із застосуванням обчислювальної техніки і самостійну роль програмування, від кафедри в 1976 р. було відокремлено кафедру прикладної математики, яку очолив Піддубний В. Г. Кафедру вищої математики очолив доцент Кальмушевський Іван Ігнатович.

Кальмушевський І. І. закінчив фізичний факультет Одеського педагогічного інституту у 1963 р. Кафедрою керував до 2001 р. Під його керівництвом кафедра математики досягла значних успіхів у науковій роботі. На кафедрі працював відомий вчений Сахнович Л. А., автор низки робіт, присвячених теорії інтегральних рівнянь з різницевим ядром на скінченому проміжку. Цей важливий клас рівнянь (на піввісі) досліджувався в працях відомих математиків Вінера Н., Хопра Е., Крейна М. Г., Сахнович Л. А. виступив також ініціатором створення на кафедрі наукового семінару, що працював під його керівництвом з 1964 р. понад 30 років. Узагальнені хвильові оператори і теорія систем, інтегральні рівняння, питання інтерполяції і теорія випадкових процесів, факторизація операторів і теорія солітонів, обернені задачі – ось неповний перелік тем, які розглядалися на цьому семінарі. В 28 років Сахнович Л. А. вже захистив докторську роботу. Через два роки став першим і єдиним в місті Одесі Лауреатом премії Московського товариства для молодих вчених. Виховав цілу плеяду молодих вчених – 10 кандидатів наук, з них два стали докторами: Поліщук І. М. та Сахнович О. Л. (нині член-кореспондент Нью-Йоркської академії наук). Неодноразово результати наукової діяльності професора Сахновича Л. А. друкувались в доповідях Академії наук УРСР та СРСР. Видатний вчений, професор Сахнович Л. А. мав понад 150 наукових праць.

Значною мірою на розвиток науки на кафедрі вплинули роботи професора Потапова В. П., який працював деякий час за сумісництвом на кафедрі. Ним вперше було одержане розв’язання задачі про мультиплікативне подання аналітичних оператор-функцій.

Частина наукових праць викладачів кафедри мала прикладний характер, пов’язаний зі специфікою Академії зв’язку. Професор Сахнович Л. А., доцент Кальмушевський І. І. досягли значних успіхів в теорії передачі інформації за допомогою солітонів. Результати здобуті ними разом з професором Панфіловим І. П. неодноразово оприлюднювались на міжнародних наукових конференціях і були надруковані в місцевих та зарубіжних виданнях. Цим авторським колективом було видано навчальний посібник “Передача информации с помощью солитонов”. Доцентом Кальмушевським І. І. були введені і досліджені в теорії сигналів поліноміальні імпульси, що дають значний енергетичний виграш.

У 2001 – 2003 рр. кафедрою вищої математики завідував професор Плотніков В. М. У 1970 р. він закінчив інженерно-фізичний факультет Одеського політехнічного інституту. Доктор технічних наук, член-кореспондент Академії зв’язку України Міжнародної академії інформатизації, автор понад 50 праць з проблем дискретного представлення функції сигналу багатовимірних повідомлень. Його наукові інтереси охоплюють алгебраїчні системи, теорію решіткових структур, дискретизацію щодо проблем обробки сигналів відображення. З 2003 року кафедру вищої математики очолює кандидат фізико-математичних наук, доцент Буслаєв Анатолій Григорович. Він у 1967 р. закінчив Чернівецький індустріальний технікум, у 1975 р. – механіко-математичний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова і за розподілом був направлений на роботу до ОЕІЗ. У 1982 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за темою “Інтегральні рівняння І-го роду, що зустрічаються в задачах математичної фізики”. З 2001 по 2003 рр. працював заступником декана факультету менеджменту Одеського регіонального інституту державного управління Української академії державного управління при Президентові України. Автор понад 31 наукових і методичних робіт. Наукові інтереси має в області інтегральних рівнянь і факторизації операторів у класі узагальнених функцій, нейронних мереж, генетичних алгоритмів, керування проектами.

З 2010 року кафедру вищої математики очолює кандидат фізико-математичних наук, доцент Дмитрієва Ірина Юріївна.

У різні роки на кафедрі викладали Лівшиц С. О., Бродський М. С., Бродський М. Л., Котелянський Д. М., Черткова А. Д., Бородатая А. І., Кара-Гяур І. В., Дашніц Л. С., Барська С. Я., Кронберг В. А., Ромащенко Н. В., Ігнатенко Л. Т., Аврамова Р. А., Абрамова М. С., Верховський А. Г., Максименко А. Б., Грабарова Т. П., Антропова Л. С., Цимбалюк К. П.

Нині кафедра входить до складу факультету “Інфокомунікацій”.

Кафедра проводить олімпіади з математики серед студентів Академії. Переможці беруть участь у республіканських олімпіадах серед студентів технічних вузів. Під керівництвом викладачів кафедри студенти займаються науковою роботою і беруть участь у студентських наукових конференціях.

У навчальному процесі все більше застосовуються комп’ютерні технології.